Го-го-го, коза

Материал из Циклопедии
Перейти к навигации Перейти к поиску

Шаблон:Народная песня «Го-го-го, Коза» — сюжет щедровальной песни, исполняемой во время обряда вождения Козы у украинцев и белоруссов Старый Новый год. Обходы дворов с Козой имеют свою собственную мифологическую ориентацию и характеристику.

Вероятно, Коза олицетворяла плодородие и жизненную силу. Очевидно, что образ этого животного был связан также с культом предков. Водя Козу, люди пытались не только заворожить хороший урожай на будущий год, но и, призвав силу умерших родственников, возродить вместе с рождением нового года добрую энергию для всего рода[1].

Целый ряд исследователей считает, что коза и волк являются тотемными животными племён, из которых сформировался украинский народ. Среди них — А. Знойко, В. Давидюк[uk], Г. Лозко. При этом коза как тотем характерна для большей части Украины — от Киевщины и Черниговщины до Гуцульщины в Карпатских горах, а признаки волка как тотема распространены на волынском Полесье и частично черниговском Полесье[2][3].

«Го-го-го, Коза» вместе с колядками «Добрый вечер тебе, пан хозяин» и «Во Вифлееме ныне новина» звучала в художественном фильме режиссёра Сергея Параджанова «Тени забытых предков».

В январе 2019 года криворожский фолк-группа «Роялькіт» выпустила клип на эту песню[4].

Текст[править]

Го-го-го Коза, го-го сірая
Ой розходися-розвеселися
По сьому двору по веселому!
Де Коза ходить там жито родить
Де не буває там вилягає!
Де Коза ногою там жито копою
Де Коза рогом там жито стогом!
А в Михайлівці всі хлопці-стрільці
Стрелили Козу в правеє вушко
В правеє вушко в саме сердечко
Пуць Коза впала нежива стала
А Міхоноша бере дудочку
Надима Козі тай у жилочку!
Надулась жила Коза ожила!
Тай пішла Коза тай стрибаючи
Тай гасаючи своїх діточок тай шукаючи!

Вариант[править]

Ого-го-го, козо небого!
Насіяв наш пан пшениці много.
Пшениці много, нічого брати,
Треба козуні добре скакати.
Скачи, козуню, по яворові,
Дай бог здоров'я господарові!
Скачи, козуню, по явориньці,
Дай бог здоров'я та й господариньці!
Скачи, козуню, по яворинятам,
Дай бог здоров'я тим дитинятам!
Ого-го-го, козо небого!
Скачи, козуню, скачи, небого!
Там на долині вирили свині,
Там коло груші виїли гуси.
Ой там на полю ходили воли,
Там коло лози виїли кози.
Ого-го-го, козо небого!
Ой зятю, зятю, возьми мою дочку,
Дам ти за дочку сіна в'язочку!
Сіна в'язочку та й полевую,
І ще дівчину та й молодую!
Ого-го-го, козо небого!
Скачи, козуню, скачи небого.
Ого-го-го, козо небого!
Дав тобі наш пан півзолотого.
Півзолотого нічого брати,
Треба козуні добре скакати!
Ого-го-го, козо небого!
Скачи, козуню, скачи, небого![5]

Вариант из Нежина Черниговской области[править]

Ого-го, коза, ого-го, сіра,
Недавно з Москви, з довгими кістьми…

(далі кілька куплетів пропущено)

Вдарив дід козу по сірому боку,
Тут коза впала, нежива стала.
У вашім домі, вашім хоромі
Приключилась нашій кізоньці біда.
Чи нема тут лікаря коновала,
Щоб наша кізонька на ноги стала?
Ого-го, коза, ого-го, сіра![6]

Другой вариант с Черниговщины[править]

Добрий вечір вам, чесним господа(ря)м.
Ми не самі йдем, ми Козу ведем.
Коза не сама, з Козенятами,
За нею Вовчок з Вовченятами.
Вискочив Заєць, став Козу лаять,
«Ой, Козо, Козо, яка ти дурна.
Яка ти дурна, нерозумная,
Своїм діточкам та й не матінка.
Побігла б в садок, побігла в лєсок,
Нажала б трави повстяний мішок.
А в чисте поле ти їх погнала».
А в Бурлаковці всі всі люди стрільці.
На селі усі собиралися,
Раду радили, як Козу вбити.
Козу убили, славу зробили.
Тут Коза впала, нежива стала.
Лежить, не дише, хвіст не колише.
Ой, устань, Козо, да й розходися,
Старшому пану да й поклонися.
Старший пан іде, коляду несе,
Мірочка овса, наверх ковбаса,
Мірочку гречки на варенички.

(далі співається на іншу мелодію)

Як устав наш Козел,
Як пішов наш Козел,
І рикаючи, і брикаючи,
І на копиточках, і на золоточках.
Щоб цьому королю: І коровочка, і овечечки,
І вовнистенькі, і рунистенькі.
Здрастуйте! С празником!
З Новим годом![7]

Примечания[править]

  1. Водіння кози
  2. Лозко Г. С. Українське народознавство. — Тернопіль: Мандрівець, 2011. — 512 с. — ISBN 978-966-634-565-6
  3. Давидюк В. Ф. [uk] Первісна міфологія українського фольклору. — Луцьк: Волинська книга, 2007. — 324 с. — ISBN 978-966-361-217-1
  4. Роялькіт — Коза (Кліп) Архивировано из первоисточника 1 квітня 2019. // Нотатки про українську музику, 04.02.2019
  5. Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.. Архивировано из первоисточника 4 березня 2016. Проверено 10 червня 2022.
  6. Знойко О. П. Міфи Київської землі та події стародавні. — К.: Молодь, 1989. — С.116. Автор отметил, что слышал эту песню лично во время исполнения спектакля с Козой на Щедрый вечер в начале XX века
  7. Пісенний вінок: українські народні пісні з нотами. / Упоряд. А. Я. Михалко. — К.: Криниця, 2009. — С. 649. — ISBN 979-09007027-2-2

Шаблон:Белоруссия:Общие проверки

Руниверсалис

Одним из источников, использованных при создании данной статьи, является статья из википроекта «Руниверсалис» («Руни», руни.рф) под названием «Го-го-го, коза», расположенная по адресу:

Материал указанной статьи полностью или частично использован в Циклопедии по лицензии CC BY-SA.

Всем участникам Руниверсалиса предлагается прочитать «Обращение к участникам Руниверсалиса» основателя Циклопедии и «Почему Циклопедия?».